1

Тисячу років тому, коли Київ був оточений величними мурами, а над містом гордо височіли Золоті ворота, на місто насувалася біда.

Зі сходу сунув величезний злий змій, що хотів забрати Київ собі.

Рухайте нижньою долонею, щоб змій рухав пащею.

2

Почувши звістку, люди полишили свої домівки і поїхали до віддалених хуторів. Місто спустошилось. Під Золотими воротами залишилися самі звірі: Заєць, Ведмідь і Кріт.

Лихий змій тим часом вже звивався біля воріт.

Рухайте рукою в сторону та вниз, щоб показати, як люди їдуть геть.

3

— Я швидший за вас всіх, а за змія — тим паче. Я вибіжу за ворота, він поженеться за мною. Я заплутаю його і його тіло зв’яжу у вузол!

І він побіг. Але він не врахував розмір змія. Там, де зайцю знадобилось 20 кроків, змієві потрібно було 1. То ж він стомився швидше за змія.

4

Ведмідь мовив:
— Ніхто ще не міг перемогти мене. Я вийду до нього і розірву йому пащеку.

І він вийшов і намагався вхопити змія, та той був слизький і весь час висковзав з ведмежих лап, так що ведмідь і сам ледь врятувався.

5

Кріт запропонував підлізти під змія вночі і зробити в ньому діру, та змієва луска була надто товста.

Рухайте руками з кутка, щоб кріт виліз з нірки.

6

Посідали звірі під брамою і стали думати. Тут до них підлетів сокіл, що спостерігав за всім з неба.

7

— Я бачив, ви не змогли здолати змія самотужки. То ж нам треба об’єднатися! З висоти я бачив на спині у змія слабке місце...

Рухайте вказівним пальцем, щоб сокіл заговорив.

8

Рано вранці Сокіл спостерігав за змієм з небес, коли з-під брами показався Зайчик, підморгнув Соколу і присвиснув. Змій повернувся до нього і почав наздоганяти. Та щойно змій наблизився впритул до брами своєю спиною, ведмідь з мура перекинув на нього бочку кип’ятку. Змій шипів та звивався.

Розкрийте долоні так, щоб змій кричав.

9

А потім помчав зляканий від воріт з такою швидкістю, що зайчику не снилося, та й зник на довгі роки далеко за обрієм.

Рухайте і трясіть долонями, щоб змій тікав.

10

Люди поверталися до Києва і дякували звірям. А один хлопчик спитав:
— Але я не зрозумів, де звірі взяли кип’яток?

Порухайте мізинцем та безіменним пальцем, щоб хлопчик говорив.