Рухайте пальцями, щоб дерева в лісі колихались.
Він дивився на звірів, які прикрашали домівки до Різдва з родиною і мріяв:
— Хочу, щоб і в моїй оселі був дух свята.
Рухайте пальцями, окрім вказівних, щоб павук ворушив лапками.
Раптом він помітив, як на кущику щось світиться. То були світлячки. Їхні зелені та золоті вогники запалювали ніч. Павук подумав:
— Ось вони, мої вогники! Зроблю собі найгарнішу гірлянду!
Павук підліз до куща і мовив до світлячків.
— Панове, чи не могли б ви посидіти на моєму павутинні у Святвечір!
Я дуже хотів би собі таку гарну гірлянду!
Рухайте пальцями, щоб павук ворушив лапками і спілкувався.
Світлячки тим часом обурювалися:
— Це неподобство! Ми маємо бути вдома на святковій вечері.
І світлячки розлетілісь, а павук лишився в темряві.
Мудра сова спостерігала за цим з неба і їй стало жаль самотнього павука. То ж їй прийшла в голову ідея і вона зібрала коло себе друзів-сусідів.
— Недобре, щоб хтось лишався один в Святвечір! Давайте подаруємо павуку ... павука!
І сова розповіла звірям про старовинну українську новорічну прикрасу, що зветься павук і плететься з соломи. А коли хитається від вітру, на стінах тіні її роблять гарні малюнки.
Зранку павук виліз зі схованки і побачив купу соломи біля свого будиночка. Кожен мешканець лісу приніс йому по соломині, а равлик, повзаючи, намалював на снігу інструкцію, як зробити прикрасу-павука за совиними настановами.
Павук із захватом взявся плести прикрасу і вже ввечері павуків було двоє. Прикраса павук була мов жива і гарно хилиталася від вітру.
Використовуючи нитку, покажіть як павук завзято плете.
Павук роздивлявся чарівні малюнки на стінах, що весь час змінювались і йому було зовсім не самотньо.
Щоб показати радісного павука, підніміть мізинці вгору.
